Новорічний олівє безслідно не минає. От і прийшов час вливатись в літо і згадати кожні випиті 50 грам, а комусь і кожну скурену цигарку.
Для такого лайтового прогріву вихідного дня Андрій(кіт Міккі) замолодив нашу банду сходити на Пікуй(1408м).
Добиратись туди найкраще машиною: стрийською трасою 170км до села Біласовиця(гарна назва, не те що Комсомольськ). Їхати години дві, все залежить від кількості лісовозів і безсмертності.
По прибуттю - сніданок і вислуховування місцевих, мовляв туристи зажиріли, нема щоб автобусом.
Зупинитись добре біля магазину край села. Відразу перед ним буде місточок наліво і стежка вверх, ними краще і скористатися. Ми ж перевірили ще один шлях: від магазину вперед і вверх через пасовиська.
Підйом не складний і займає також близько 2-3 годин, можна і швидше.
Метрів за 200-300 до вершини є улуговина де вповні комфортно можна розмімстити намет.
Гора достатньо скеляста і мальовнича.
Окремі уступи створють чергу на "фоткай, фоткай, нІкто не мав такой фотки"
На них можна чудово розглягтись/розсістись і подумати про вічне(ну і "фоткай, фоткай..")
Для такого лайтового прогріву вихідного дня Андрій(кіт Міккі) замолодив нашу банду сходити на Пікуй(1408м).
Добиратись туди найкраще машиною: стрийською трасою 170км до села Біласовиця(гарна назва, не те що Комсомольськ). Їхати години дві, все залежить від кількості лісовозів і безсмертності.
По прибуттю - сніданок і вислуховування місцевих, мовляв туристи зажиріли, нема щоб автобусом.
Зупинитись добре біля магазину край села. Відразу перед ним буде місточок наліво і стежка вверх, ними краще і скористатися. Ми ж перевірили ще один шлях: від магазину вперед і вверх через пасовиська.
Підйом не складний і займає також близько 2-3 годин, можна і швидше.
Метрів за 200-300 до вершини є улуговина де вповні комфортно можна розмімстити намет.
Гора достатньо скеляста і мальовнича.
0 коментарі:
Дописати коментар