Напевне саме на Боржаву я люблю ходити найбільше. Так її ж обійти за день можна, скажете ви. І будете праві.
Боржава це не про підкорення нової вершини заради галочки в нескінченному списку. Це більше про відпочинок і час на роздуми. Незалежно від погоди і часу завжди тут файно.
Це як фліска,- навіть посередня чудово зігріває.
А чорниця..... Мммммм.... Ніхто не може сказати що справді їв чорницю якщо не коштував її прямо з куща.
І так. За 50 гривень залишаємо авто на парковці готелю в Пилипці, беремо свій готель на плечі і вверх-вверх.
Зупинилися під Великим Верхом. З середини траверсу вниз йдуть 2 досить помітні стежки. Ними легко дістатися невеличкої галявинки в чорничнику. Там і ставимо намет.
Зупинилися під Великим Верхом. З середини траверсу вниз йдуть 2 досить помітні стежки. Ними легко дістатися невеличкої галявинки в чорничнику. Там і ставимо намет.
Я дуже розраховував на джерела помічені в пропоходи, але 2 з них були сухі а одне мутне, тому користалися тією водою що мали з собою.
Боржававський лайф хак: як будете ставити намет,- ставте намет входом на схід і буде вам незабутній краєвид.
А по чорничку треба буде ще поїхати. Поки є
А по чорничку треба буде ще поїхати. Поки є
0 коментарі:
Дописати коментар