Певно це прозвучало як заголовок із жовтої преси, але так і буде. Я поясню чому.
Якщо вам колись захочеться вести список місць де хотілося б побувати(а може такий у вас і є), то там неодмінно має бути Ісландія.
Варто побачити хоч одну картинку чи відео, і все, ви на гачку. Вона підкупає небаченим. Зрозуміло, весь світ небачений, але це зовсім інша справа. Є Ісландія і є все інше.
Тільки так.
Ви довго збираєтеся, готуєтеся, летите і от перед вашими очима всього лиш дорога від аеропорту, але і вона крутіша за всі картинки і відео.
Бачите перший водоспад висотою з багатоповерхівку яких у рідному Льові немає і у вас відбирає мову. Оце Водоспад!
А що ж тоді я бачив до того? Калюжі з перепадом висоти?
Оооо ні. Фотографія цього не передасть. HDR, експовилки - туфта. Цього не передати! Це буде лише в го-ло-ві.
Потім вам кажуть: нічо-нічо, от завтра, завтра буде водоспад.
Даладна - думаєте ви.
А тут раз, а завтра то, водоспад покрутіше! І після завтра - покрутіше! І на третій день!
А потім ви бачите хребти гір.
От в підручнику з географії була така картинка, і я чесно завжди думав, що то брак типографії: в природі таких кольорів і контрастів просто не буває. І то був дійсно брак, тому що в житті вони не такі, вони незрівнянно кращі, яскравіші, кольоровіші, насиченіші, а об контраст можна порізатися.
Ну все я вже того не витягую, подумаєте ви. Десь має бути межа цій нереальності, а її нема.
Ви бачите льодовик, а він настільки синій що ніяким кольором цього не передати. А лід мов просто застиг в часі, прозорий… ні, не як скло… він справді прозорий...
Ви колись пробували уявити безмежність? От так по справжньому. Уявити маштаб Всесвіту і нашої малесенької непотрібної галактики і ще менших нас. От в Ісландії у мене часто виникало схоже почуття. Робиш наступний крок, а межі немає.
Там країни, як пару областей, а населення як Хмельницький, а межі немає.
В Ісландії ви розчаруєтесь. І розчаруєтесь в мізерній своїй ширині сприйняття. В тому, що
не поглинути її своїми органами відчуття, своїм мозком. Краще і не пробувати. Краще просто відчути себе там, спинитись і відчути як крутиться земля і від того голова йде трохи обертом.
Списки місць для того певно є щоби методично побувати у всіх, написані вони на папері, чи просто десь літають у вас в голові. Ну і звичайно контрпродуктивно їздити повторно по тих же ж місцях.
Але. Є. Ісландія.
І є все інше.
Хочу ще!
0 коментарі:
Дописати коментар