20-го вересня придумалося нам сходить подивиться на Боржаву. Зі мною мало йти в гори троє людей, при чому всі вперше(Оля, Катя, і Сашко). Тому вирішив йти на день без ночівлі. Вирішували між двома маршрутами:
1. Воловець - Темнатик - Плай
2. Воловець - таксом в Пилипець - Гимба - Великий Верз Шипіт.
Як видно з назви: переміг Великий Верх з Шипотом.
81-м потягом зі Львова до Воловця (04:14 - 07:25)
потім зловити машину до Пилипця
далі підйоиником ближче до Гимби
з Гимби до Великого Верху
звідти до Шипоту
потім Пилипець - Воловець
і з Воловця до Львова 14-м потягом(21:34 - 00:43)
Перевізника до Воловця ми зустріли прямо в потязі. Середня ціна з носа 20-30грн. Далі підйомник - 20грн і 15 хвилин на кріселці догури(працяє підйомник у Пилипці з 9:30 у вихідні). Маршрут легкий, розмічений добре, всі обєкти знаходяться дуже близько, а головне надзвичайно мальовничий. близько половини другої ми вже точили бутерброди коло Шипоту. Надивились на гори, воду, хіпарів, хитрих гуцулів і притарили пляшчинку винця. Фоток зробив тільки пару штук, беріг заряд розрядженого фотіка до Шипоту, добре що Сашко був з фотоапаратом і зашарив хвотки. Хитра гуцулка яка прордала нам вино порадила прогулятись пішки до Подобовця і сісти на автобус, на який ми успішно запізнились, через що годину ловили машину і назад їхали за тих же ж 30 гривнів разом із ще одною компахою, які поспішали в лікарню з серйозним грибним отруєнням.
Попоїсти у Воловці особливо нема де, що пічалька, бо людина то жива істота, а вона їсти хоче. Знайшовши на щось схожу кафеху ми за 3 години що були до потяга відїлись і відпочились, тому у потязі пили чай і розважалися, як то положено у потязі.
1. Воловець - Темнатик - Плай
2. Воловець - таксом в Пилипець - Гимба - Великий Верз Шипіт.
Як видно з назви: переміг Великий Верх з Шипотом.
81-м потягом зі Львова до Воловця (04:14 - 07:25)
потім зловити машину до Пилипця
далі підйоиником ближче до Гимби
з Гимби до Великого Верху
звідти до Шипоту
потім Пилипець - Воловець
і з Воловця до Львова 14-м потягом(21:34 - 00:43)
Перевізника до Воловця ми зустріли прямо в потязі. Середня ціна з носа 20-30грн. Далі підйомник - 20грн і 15 хвилин на кріселці догури(працяє підйомник у Пилипці з 9:30 у вихідні). Маршрут легкий, розмічений добре, всі обєкти знаходяться дуже близько, а головне надзвичайно мальовничий. близько половини другої ми вже точили бутерброди коло Шипоту. Надивились на гори, воду, хіпарів, хитрих гуцулів і притарили пляшчинку винця. Фоток зробив тільки пару штук, беріг заряд розрядженого фотіка до Шипоту, добре що Сашко був з фотоапаратом і зашарив хвотки. Хитра гуцулка яка прордала нам вино порадила прогулятись пішки до Подобовця і сісти на автобус, на який ми успішно запізнились, через що годину ловили машину і назад їхали за тих же ж 30 гривнів разом із ще одною компахою, які поспішали в лікарню з серйозним грибним отруєнням.
Попоїсти у Воловці особливо нема де, що пічалька, бо людина то жива істота, а вона їсти хоче. Знайшовши на щось схожу кафеху ми за 3 години що були до потяга відїлись і відпочились, тому у потязі пили чай і розважалися, як то положено у потязі.
0 коментарі:
Дописати коментар