Під рюкзаком - це прогулянки різними горами в різну пору, але завше з чудовим настроєм і хорошою компанією аби розділити гречу з тушнячком і припасти вражень. Як доїхати і де зупинитись коли краще йти і що цікаве побачити. І це все під рюкзаком.

понеділок, 6 листопада 2017 р.

Хом'ячки без бринзи 2017.09.17

 
 - Микуличин. 
 Що перше приходить на думку?
 - Буковель!
 - А ще що?
 - 16а чорна
 - А крім Буковеля?
 - Банош  в обід в Freeride кафе
 - Та ні, от прям зовсім не про Буковель
 - Є ще там гора... Ну куди водять дітей, ну не тільки якщо вірити горганівському блогу (горрганівський блог) знайомитись з горами



Так от якщо дуже захотіти то трошки челенджа там таки можна знайти

Їхалося туди Горгани бусом ідеально. Все таки чудова ідея кожних вихідних кудись народ возити. Скажімо так, якщо маєте бажання і натхнення на чітко визначений напрямок то і організувати поїздку абсолютно не проблема.



Але ж будьмо чесні не завжди хочеться возитися з логістикою. А потім оп і понеділок, і знання того що погода була вихідними супер а ви таки нікуди не сходили воно з голови нікуди не дінеться. А тут все на тарілці: сідай і їдь.

Так от про що це я?
Микуличин. Автобус припаркувався. Фотоапарат заряджено( як не прискорбно фотки в мене прикольніше ніж тексти, та я не журюся =) ). Капці взуті і біжать поперед тіла.
- метрів за 30 поверніть наліво, чуєте - кричить у спину дядько з кпп
- ага ага. ПфФф де тут загубитися? Ще би карту дав, гигиги

А ліпше б дав
Якщо проклоцаєте забралом отой непомітний поворот наліво то метрів за 100 буде ще один. Але вам на нього не треба, чуєте!
Вам треба на той перший. Ні я не кажу що то прям щось складне, але першоразникам може відбитися всю охоту. Без повного приводу там особо не полізеш. Так що палиці на рюкзак і передніми лапами раз раз раз раз.

Головне триматися спокійно і не видавати хвилювання. Першорсзники його чують. Прям нюхом. В очі будуть заглядати. Того спокійно, ніби так воно всюди і то взагалі просто. Деремося вгору. 
Сотня метрів і ви потрапляєте на нормальну дорогу. Можна видихнути. Далі бажання кинутися того ровера не виникає і можна чесно призначати що то була не дорога. 
Далі до вершини можна навіть бігти, що багато хто і робить.

З Хом'яка можна далі на Синяк і Малий Горган. А можна і на полонину Хом'яків, на якій згідно легенд продають чудодійну бринзу і ледве в очі тобі вівчарів не показують які над нею трудилися.



І що думаєте не так?
Таки так!
Але якщо то все діло застати.
А якщо не застати то є чудові краєвиди полонини( чортзабирай не за бринзою ж туди їхати!)
По дорозі назад повно є кафе і ресторанів з закарпатської кухнею, так би мовити з перших вуст, чи то казанів. Цього року в Карпатах гриби вродили рясно( якось стилістично не правильно. Потім поправлю. Не поправив=) )



Ходіть в гори, тягніть туди і хавайте фан!

3 коментарі: