Мармароси і + людей (З Ділового) 27.06.2015 ~ підрюкза

Мармароський хребет... То один з тих походів в який не можна зірватися за один день і справа тут не в складності чи потребів в якомусь специфічному шмоті - справа вся в тому, що Мармароський хребет проходить вздовж лінії кордону і пускають туди не всіх підряд, а лише заправських туристів з обвітреними в далеких і складних походах мордами, довжелезними бородами, накачаними ляхами, замість ступнів у них копити, а замість рук - лапи з пазурами! ... або і ні. Ну нас же ж пустили, а морди у нас більшістю айтішні з синюшною моніторною засмагою, хоч і були серед нас представники елітного копитно-пазурато-червономордого виду)))

Розпочати підготовку до походу вартує тижні за два(я не говорю вам штирнайдціть днів звертати бобишками шкарпетоси - то все серйозно).
Що кому і куди писати легко знайти тутка (там взагалі багацько доброго є).

Робиться то все не просто так - закон на то єсть, і якщо вам хто скаже, що нічого писати не треба і закону такого вже нема - плюйте в нього, а якщо він таке каже і вже обпльований, знайте - то я навчив))

Закон той дійсно відмінили, але видали новий, який для нас, туристів, нічого нового не приніс.
Відсилати найкраще і листом і милом, а потім дзвонити за днів 3-4 і дізнаватись. Ні разу не чув щоб комусь відмовили в дозволі, але ж куди наші бюрократи без БАМАЖКИ.

І так:

Просимо надати нашій туристичній групі дозвіл на перебування у прикордонній зоні з 27 по 29 червня 2015 року. Мета перебування – туристичний похід за маршрутом село Ділове (Рахівського р (905 м) – урочище Обніж (1380 м) – полонина Квасничок (1680 м) – полонина Лисича (1470 м) – гора Піп Іван М. (1936 м) – гора Жербан (Шербан, 1793 м) – полонина Яворник – полонина Струмки – село Ділове (Рахівського р-ну)

Ми попросили - нам і дозволили. Тут все просто.

Цього разу ми вирішили їхати з комфортом, тому замовили буса(банда не маленька) до Ділового, назад вирішили потягом з Рахова.

На місці отримали дозвола, в якому прикордонник запарившись нас рахувати вписав після слів що групу веду я

з ним слідує + людей

от нас + і пішло.

Першим ділом ми вирішили провтикати поворот на легку дорогу до водоспаду - Done
Далі видертися на нього стрімкою - Done
Піп Іван мармароський - Done
"Сходити" на Румунію - Done
Потім, як справжні розвідники, малими групками обслідувати місцевість - Done
Повернутись у повному складі - Done
Обжерти рахівський ресторан Магнат - Done
Факультативи - Done

Описувати всі ньюанси ходіння горами не буду, так як не памятаю вже добре(та, я лінивий як добре лінивий кіт і вчасно того не зробив, але обіцяю виправитись, даю ногу на облизування)

Замість того додам враження тих кому не впадло було черканути мені пару строчок, які я чесно записав, не прикрашаючи і не змінюючи ні слова:

Думки про похід Марморосою:
- це був не легкий похід (але й не важкий);
- чудові краєвиди + скелясті гори зачаровували;
- приємно мандрувати великою і дружньою компанією;
-ідеальна погода знов супроводжувала нас (sun)
- приємно після важкого дня поїсти добряцької юшки в якій майже одна тушонка і спати так крепко щоб аж хропіти хд))
- Славко - красаучег.

Сєрий

підйом на водоспад був досить важкий....кут все збільшувався і збільшувався, а очікуваного шуму води так і не було....та впертість і бажання побачити і скупнутись перевищувала втому......і воно того таки вартувало...
і ось довгоочікуваний вихід на хребет....одиноко стоящий прикордонний стовб...і розуміння того що перед тобою велич і краса .... і євросоюз у який так хоче потрапити Україна.....зробивши декілька фото спускаємось у рідні краї...де третій гольфі 6000 у.е і ауді А6 8000 у.е
Славко таки красаучег.

Микола

було круто, особливо запамяталися водоспад, підкорення попа івана і прохід по хребту, а, і - Славко - красаучег.

Андрюха

От за що я вас поважаю, так це за чесність))))))

Добре слово і собаці приємно, а такому скромнязі як я - і подавно.
Ніколь(то, Олю, фотік мій, а не якась курва) не брав - всі фотки на тапки(також більше так не буду чесслово)

Вертикальне відео - скручуйте шиї МУАХАХАХА