Приблизний маршрут брався тутка http://propohody.com/hike4-ua/
Потрібно було знайти місце на шашличення, тому вирішили скіпнути Гимбу і піти з Шипота, а щоб йшлося легше, додали ще і частину пятниці.
Врегулювавши всі організаційні моменти і напхавши тушняка по рюкзаках, допрацьовували пятницю аби за якихось кілька годин перенестися в зовсім інший світ, де хмари - то наслідки куріння гуцулів, де за 4 години можна виспатися краще ніж у Львові за 12, де вода чиста і до зубного болю холодна, а все що зварене з душою настільки смачне що ні одному шеф-кухарю не зрівнятися.
Вечірньою електричкою до Воловця після чого пан Микола своїм білим бусом довіз нас до КПП Шипіт по дорозі розповідаючи як страшенно подорожчали запчастини і проклятуща соляра(тим він якби натякав що торгу не буде). З нами До шипоту приїхала групка дітей природи, котрі туди приїхали на невизначений термін(Шипіт йобта).
Далі вечірнє купвння у водоспаді, добрюханські шашлики під хороше вино і віскарь і до другої години ми насолоджувались міріадами зірок. Хмар не було і можна було навіть Чумацький шлях побачити(Чумацький шлях, Карл!).
Зраночку душ...... еммммммм.... повторне купання в водоспаді, але тепер з милом))))) і під рюкзак. Перші кілька годин поки не вийшли на хребет пройшли частково стежкою, частково чорницею. Чорниці ще не достигли, були рожевими але просто медовими. Далі Великий Верх і дорога на Стій з якого гриміло і сунулись чорні хмари. На половині шляху ми зрозуміли, що хмари нікуди від нас не дінуться і йдуть від Стій до Великий Верх. В грозу потрапляти зовсім не хотілося(і так в горах тих хрестів вповні достатньо, свій внесок робити не хочеться), тому вирішили йти назад і ставати табором на траверсі Великого Верху. По дорозі назад хмари нас нагнали. Гроза за метрів 100-200 від нас згори, дощ валить а описаного місця під палатку і джерельця ні грамулі не видкося. Змінюємо місце ночівлі на сироварню за Плаєм. За Великим Верхом зустрічаємо групу людей що ховаються під камінням, які тікаючи з Великого Верху кидали рюкзаки донизу і доганяли їх(гроза - не жарти). Піддаємо газу і вже практично бігом добираємось до траверсу гори Плай. Там нам таки вдалося втекти від дощу і до сироварні ми дойшли в суху по випаленому полю чорниці(певно також гроза постаралась).
Там розбили намети і навіть встигли приготувати їжу поки дощ не прийшов і до нас. Вечеряли в палатці. Одним з поривів вітру в моїй палатці зломало дугу і пробило нею тент - ремонтуємо не розбираючи і продовжуємо вечір ВТепліВДобрі з іграми і чаєм.
Вночі блискало і лило як з відра, але кращого снодійного за втомлені ноги, гречу-з-тушняком і збагачене киснем гірське повітря британські вчені поки не придумали, тому виспалися ми на славу(щодо цього і сумнівів не було).
На ранок, добре поснідавши залізли під рюкзаки і направили ноги вгору. План на день бувне складним: Плай з метеостанцією, Темнатик і додому. Пройшлося все легко і весело. Трохи Хребтом, трохи лісом, трохи незрозумілими субтропічними хащами.
Хорошим завершенням став гарячий бограч під холоднюще пиво в кафе неподалік вокзалу.
Йдучи з готелю "П"ять мільярдів зірок", кожен поніс додому частинку гірського спокою виваженості і рішучості. Для когось цей похід був першим +/- серйозним, а для когось, взагалі першим і це перше знайомство показало по краплині всього що можна в горах зустріти: від ніжного сонечка і чистих струмочків до смертельної небезпеки. Гори не вибачають помилок, тому не варто їх і робити. Всі трималися молодцями і ніхто не нив, адже немає гіршого в горах за нитиків.
Ходіть в гори і вони принесуть вам щастя, і не тільки хорошою погодою, а будь-якою, тому що головне - це ваше ставлення до того що відбувається навкруги.
Літо обіцяє бути насиченим, до скорої зустрічі!
0 коментарі:
Дописати коментар