Якщо ви йдучи вулицею Львова незрозумілим чином перенесетеся в історичну частину якогось міста старої Європи, то можливо деякий час і не зрозумієте цього. З Непалом все інакше - це абсолютно інший світ.
Перше що кидається в очі це повний мес. На дорогах, з електрикою, з аеропортами, з усім. Непал підхоплює тим вирієм і несе, несе, несе. Але в той же час у всьому тому гармидері відчувається неймовірний спокій і радість кожній хвилині.
Країна загалом бідося з загубленою інфраструктурою, але ні місцевим ні туристам це не стає на заваді і навіть навпаки: допомагає відчути єдність з природою, з культурою, з традиціями.
Сказати що культура Непальців відрізняється від нашої це не сказати нічого. Легше певно шукати спільне ніж перераховувати різне.
Деякі речі здаються дикими на перший погляд, але вдумавшись в ситуацію розумієш, що саме так все і має бути. Для прикладу багато портерів ледве доросли до 12 років а уже тягають рюкзаки туристам. У дітей років 7-10 руки як у токаря/слесаря. Баачиш це і розумієш наскільки складне у них життя і наскільки нам просто. Але якщо ті діти не працюватимуть то хто ж допоможе їхнім батькам? А звідки в країні візьмуться гроші?
З усіма складнощами життя Непальці надзвичайно позитивні, щирі і відкриті. Де би ми не були, завжди відчували що нам раді, готові допомогти і ми в безпеці.
Захотів у нас холодильник, купив його на розетці і за день два тобі його привезли під двері. А там, захотів холодильник, значить тиждень ідеш в Катманду, купуєш його і тиждень-півтора тягнеш на горбі його назад. За 14 днів і повернути назад не вийде)))
Або ж традиція спалювати мерців привселюдно чи згодовувати тваринам.
Все творилося тисячами років і повністю гармонує зі світом.
Для мене Непал - це прапорець з молитвою над безоднею, добра посмішка буддистського монаха і зварений дбайливими руками далбат на шаленій висоті.
0 коментарі:
Дописати коментар