Під рюкзаком - це прогулянки різними горами в різну пору, але завше з чудовим настроєм і хорошою компанією аби розділити гречу з тушнячком і припасти вражень. Як доїхати і де зупинитись коли краще йти і що цікаве побачити. І це все під рюкзаком.

неділя, 21 червня 2015 р.

Готель 5 мільярдів зірок. Боржава з Воловця 12-14.06.2015

Потрапити на Боржаву вийшло якось спонтанно. Андрій(той який кіт Міккі https://www.youtube.com/watch?v=ajFKJq-XoPg) запропонував впасти йому на хвіст. Все виглядало досить цивільно, тому на той хвіст я ще і Олю втягнув.

середа, 10 червня 2015 р.

неділя, 21 вересня 2014 р.

Великий Верх - Шипіт з Пилипця 20.09.2014

20-го вересня придумалося нам сходить подивиться на Боржаву. Зі мною мало йти в гори троє людей, при чому всі вперше(Оля, Катя, і Сашко). Тому вирішив йти на день без ночівлі. Вирішували між двома маршрутами:
1. Воловець - Темнатик - Плай
2. Воловець - таксом в Пилипець - Гимба - Великий Верз Шипіт.

пʼятниця, 4 липня 2014 р.

Піп Іван чорногірський (Чорна гора) з Шибеного через Марічейку 28-29.06.2014



Цього разу нас була велика банда(Роман, Оксана, Сєрий, Юрка, Бодя, Андрій і я), легкий маршрут і гарна погода. До Франківська дісталися автобусом на 19.25 зі стрийського автовокзалу. У Франєку нас зустріла Сита Ложка, наїдки-напитки і флєшка Єгермайстра, котрий з нами далеко їхати не хотів(Єгермайстри переважно матрасники).

понеділок, 23 червня 2014 р.

середа, 16 жовтня 2013 р.

Лазещина - Козьмещик - Петрос

Маршрут цього разу був легким Івано-Франківськ - Лазещина - Петрос - Лазещина - Рахів а банда великою і веселою(аж цілих 8 завзятих любителів у вихідний день не відсиджувати дупу перед тєєєліком а провести час весело і корисно).

неділя, 1 вересня 2013 р.

Ільці - Дземброня - Чорна Гора - Чорногірський хребет - Петрос. 24.08.2013

Чорногора
 Маршрут Чорна Гора(Піп Іван) - Петрос планувався вже давно, але як співалося в псні Чижа: “... то засада, то измена...”. Часом не було бажаючих, а часом ці бажаючі розбігалися як щурі з корабля в останніі дні і тому ходили куди бачили, але тільки не на Чорногірський хребет, на який справжніх волоцюг треба хоч би четверо.