Ясіня - г. Стіг - г. 1-й Жандарм - г. Близниця Велика - г. Близниця - Кваси
Першим варіантом було йти на станцію Памір, але перевіривши погоду за декілька днів почали крутити маршрутами як циган сонцем. Серед варіантів були і Красна поляна з Усть Чорної, і Горгани і Чорногора, але якось, куди не глянь, - всюди дощ.
Те саме відбувалося і з кількістю учасників від 6 до 3 цифра мінялась по кілька разів на день.
В кінці кінців серед кінців знайдеш кінець ти накінец.
Якимось чином всі ті зливи, що також вирішили в честь державного свята погуляти Карпатами, чи то забули, чи то не помітили частинку Свидовця.
А саме гарним варіантом здалося пройти від Ясіні до Квасів. І з добиранням проблем немає, і бограч у Рахові добрий, та і маршрут нічогенький 45-50км за 2 дні вповні можна назвати походом + ніхто там ще не був. А зібрались Бодя, який Гімлі, Микола, Сашко - справжній козак із Франківська і я з ними.
Цього разу почав практикувати делегацію роботи, так що тепер маємо окремо кашевара Миколу і логіста - Гімлі.
Поки ми думали та роздумували плацкарти і купе розхапали(черепахи розбіглися) і залишились тільки загальні вагони.
Общій вагон забацаного поїзда. Hа лавках сидять Гpиша, Миша, Толя і Опанас. Вони дивляться в вікно, чистять pибину, п'ють чай з алюмінієвого підстаканніка і в загалі pозважаються - як то положено у поїзді.
Лесь Подеревянський
Такої *опи не бачив я давно. Половина без квитків і шиється по туалетах і тамбурах, іншу половину склали бабуськи і студенти ЛьвДУВСу(фейспалмище з назви), і якщо від бабусьок нічого особливого і не очікуєш - то майбутнє поліції - ще те видовище. Жив і бував на пацанських районах, але ті мєнтьониші виявились гоповатішими за трушних гопарів.
Окремого опису заслуговує запах. З відгуку про потяг: "Що таке зелене і смердить? Потяг Львів- Солотвино". Щоправда плацкарти і купехи там вповні норм. Провідник дізнавшись що ми на всіх 12 годин довго ржав і хотів був уже з нами фоткатись. Хоча і там знайшлася цікава людина: веселий турист, а ще і хімік в Франка Юра, з яким вся дорогу декламували Подеревянського.
Але то такоє, не за тим їздимо.
Зраночку з Солотвино на бомбілу - і вйо до Ясіні. По дорозі покуштували газованої води з джерела в Квасах і в годині 10-11й почали підйом на Драгобрат(г. Стіг)
На підйомі дощ загнав нас пообідати (затестали накінець сублімати від https://new.vk.com/club68598439 - зашибісь кричали гості)
За Стіг підфіксали миколине коліно і стали на перемичці. Місце надзвичайно вдале для стоянки: кілька джерел, гарний краєвид, частково закрите від вітру.
Зранку підйом і по хребту.
Місцями лежав сніг, ми як нормальні дошкільнята - йому раділи.
Маршрут загалом важко назвати складним, хоча хрестів на кілометр +- як на Чорногорі - більшість зимових.
На спуску перед лісом є колиба, метрів за 150 від неї вправо - шикарне джерело: і набратись, і скупнутись. Так як червень - в траві повно живності але вона більше боїться нас ніж ми її.
Спустились в Кваси прямо до пивоварні(Доля, що не кажіть)
Там же ж набрали ще газованої води з джерела і у Рахів. Цього разу перебазувались в "Європу": і бограч кращий, і гарніше.
Ісе таки Закарпаття - незвичайний край: можна тисячу раз сюди приїздити, і в тисячу перший завжди здивуєшся чомусь новому.
Ну а сам маршрут можна внести в список чергових, тут ще повно небаченого.
ПС: пора шукати собы новий хакам, 8 рокыв вже бігаэ
